середа, 4 грудня 2013 р.


Пітер Тіль — геніальний інвестор

Багато хто думає, що заробити гроші — це основне, а далі все в житті піде як по маслу. А потім — ну назбирав собі величенький статок, стрибнув, здавалося б, вище своєї голови, що далі? Життя не стоїть на місці, а гроші, які заховані в банку, хоч би й шестилітрову пластмасову, нікому крім власника користі не принесуть. Такі думки виникають, коли починаєш аналізувати життєвий шлях Пітера Тіля — відомого на весь світ інвестора. Для тих, хто вперше чує це ім’я, Пітер Тіль — це саме та людина, яка ощасливила багатьох користувачів інтернету, вклавши півмільйона доларів у 2004 році в проект Facebook, зустрівшись з Цукербергом і двома іншими студентами Гарварду, які його запустили (це саме той «благодійник», який з’являється в «Соціальній мережі» і наразі має 7% компанії).
Народився Тіль у Франкфурті-на-Майні в 1967 році. «В п’ять років він вже знав всі країни світу», — говорить Кен Ховері, близький товариш Пітера і його партнер у венчурній фірмі Founders Fund. Коли він навчався в коледжі, на його шаховій дошці красувалась наліпка «Народжений перемагати». Світобачення Тіля сформувалось в Стенфорді, де він захищав диплом з філософії, а заодно практикувався в політичній некоректності: видавав газету, яка, м’яко кажучи, популярністю не користувалась. Після навчання він влаштувався в респектабельну юридичну фірму Sullivan & Cromwell і кинув роботу через 7 місяців. Пропрацювавши трохи довше в Credit Suisse First Boston, він в 1996 році повертається додому і заявляє, що, на його думку, «Каліфорнія була й залишається більш підходящим місцем для підприємців, ніж Нью-Йорк». Після лекції про політичну свободу і економічну глобалізацію, яку Тіль прочитав у Стенфорді 1998 року, до нього підійшов Макс Левчин (до речі, молодий український емігрант і програміст, який встиг до того часу продати свою компанію Net Meridien Software і готувався відкрити стартап в сфері платежів). Тіль став гендиректором створеної Максом компанії Confinity. З цього все й почалось. Проекти Пітера один за одним здобували славу (PayPal надав можливість відправляти гроші кожному, хто має електронну адресу). Для Тіля це було втіленням його мрії — незалежна грошова система, яка здатна була послабити державний контроль за грошовими потоками. Подібно до всього, що він пізніше зробив, це був продукт, створений в ім’я ідеї. Пізніше, в 2002 році, компанію оцінили в $1,2 млрд. EBay купила її за $1,5 млрд, а Тіль заробив на цій угоді $55 млн.
Не пройшло й місяця, як він заснував Clarium Capital — хедж-форд і дослідницький інститут одночасно. Далі була купа успішних стартапів останнього десятиліття: YouTube, LinkedIn (соціальна мережа для ділових людей), Slide (система обміну зображеннями), Yelp, Founders Fund (венчурна фірма), Palantir Technologies (програмне забезпечення для стеження за терористами), SpaceX (розробка космічних ракет), Tesla Motors (электрокари) і Kiva (мікрокредити). Найуспішніша інвестиція, звичайно, Facebook: чек на півмільйона доларів перетворився в акції, які зараз коштують $1,5 млрд.
Пітера Тіля в Силіконовій долині сприймають як фінансового генія. Вражає те, що дивним чином в одній людині поєдналися не лише розум та амбіційність, але й ідейність, якій присвячені всі його доробки, а також надзвичайний «нюх» на успішні пропозиції, які він погоджується фінансувати. Репутації Пітера навряд чи зашкодить навіть скандал, пов’язаний з причетністю ЦРУ до створення Facebook та Google , після перегляду починаєш сумніватися в неправдоподібності теорії Великої Змови). Крім того, він заснував свій фонд, який активно рекрутує мізки. Запущена програма «20 Under 20», яка пропонує майбутнім підприємцям віком до 20 років одну з 20 стипендій розміром $100 000. Але радіти не поспішайте: головна умова — кинути навчання. Цікаво те, що, не дивлячись на свою елітарну освіту, Тіль з насмішкою відгукується про американські коледжі та університети (книга «The Diversity Myth»). Тож якщо ви вважаєте себе супер-пупер талановитим і маєте чудову оригінальну ідею, але не маєте грошей на її втілення — вперед до фонду Пітера Тіля .
«Люди вважають, що майбутнє — справа рук інших, — говорить він, — але суспільство , де люди не бажають думати про майбутнє — приречене».

Немає коментарів:

Дописати коментар